14–15 вересня 2026 року в Києві НЕК «Укренерго» провела установчу сесію оновленої програми «Амбасадори доброчесності 2.0» — дводенну програму, яка об'єднала працівників різних професійних напрямів та з різних куточків України навколо питань доброчесності, комплаєнсу та відповідального прийняття рішень.
На другий день програми Олег Лагодієнко, засновник Етиконтролю, провів завершальну лекцію програми «Speak Up: як говорити про ризики та порушення».
Програма була задумана не просто як чергове навчання з комплаєнсу, а як початок спільноти, яка допомагатиме перетворювати доброчесність на частину щоденної роботи.
Від формальної програми - до спільноти доброчесності
За задумом НЕК «Укренерго», «Амбасадори доброчесності 2.0» — це оновлена програма, покликана об'єднати працівників, які готові підтримувати культуру доброчесності у своїх командах і щоденній роботі.
Амбасадор — це не формальна посада і не додаткова ланка контролю. Це людина, якій довіряють колеги, яка розуміє цінність особистої відповідальності, готова відкрито говорити про складні питання, допомагати знаходити рішення та бути провідником змін у своєму робочому середовищі.
Цей підхід відображав і склад самої спільноти. Серед учасників були провідні інженери, інженери-конструктори, чергові диспетчери, аналітики, фахівці та працівники різних операційних і корпоративних напрямів.
Це важливо, адже питання доброчесності не належать виключно до сфери комплаєнсу. Вони виникають у закупівлях, операційній діяльності, фінансах, HR, технічних процесах, комунікаціях та у щоденній взаємодії між колегами.
Тому мета програми практична: допомогти працівникам зрозуміти, як працює система доброчесності компанії, розпізнавати ризики, користуватися доступними механізмами, говорити про складні ситуації та застосовувати отримані знання у реальних робочих рішеннях.
Два дні практики та навчання
Дводенна програма об’єднала експертів у сферах бізнесу, державного управління, антикорупції, комплаєнсу, OSINT, журналістики та громадянського суспільства, зокрема представників Укренерго, НАЗК, НАБУ, UNIC, Molfar Intelligence, Basel Institute on Governance та Етиконтроль.
Ширший погляд на тему представили журналіст-розслідувач Юрій Ніколов, співзасновник Наші гроші; Сергій Рокун з ID Ukraine; Олексій Подолієв з OKR; Лілія Чорна, бізнес-тренерка Укренерго; та отець Георгій Коваленко, ректор Відкритого православного університету Святої Софії-Премудрості.
Компанія Етиконтроль провела лекцію, присвячену культурі Speak Up.
Ризики доброчесності у закупівлях
Одна з практичних сесій була присвячена ризикам доброчесності у закупівлях. Її провів Олег Михалюк, Basel Institute on Governance. Під час лекції говорили про конфлікт інтересів, корупцію та шахрайство, а також про основні ризики, які можуть виникати на різних етапах закупівельного циклу.
У центрі уваги були не лише очевидні порушення, а й невеликі сигнали — red flags, які можуть допомогти виявити потенційні проблеми на ранньому етапі.
Серед прикладів, які розглядалися, — велика кількість дроблених рахунків, повторювані рахунки з незвично великою кількістю круглих сум, а також ситуації, коли всі учасники тендеру виглядають надто слабкими порівняно з альтернативним або очікуваним рівнем пропозицій на ринку.
Самі по собі такі ознаки не доводять порушення, але можуть бути сигналом для додаткової перевірки та уваги.
Під час практичної комплаєнс-гри «Знайди ризик» учасники працювали з модельною бізнес-ситуацією та шукали можливі ризики корупції, шахрайства, конфлікту інтересів і змови.
Фактчекінг в умовах інформаційного перевантаження
Ще одна особливо актуальна сесія була присвячена фактчекінгу, маніпуляціям та дезінформації. Лекцію провела Юлія Дукач, Molfar Intelligence Institute. Учасники розглянули базові принципи перевірки фактів, способи виявлення маніпуляцій і дезінформації, а також виконали практичну вправу з перевірки інформації та її джерел.
Для Амбасадорів доброчесності ця тема стає дедалі актуальнішою. Доброчесність стосується не лише фінансових чи комплаєнс-ризиків; вона також залежить від якості інформації, на основі якої люди приймають рішення.
В умовах, коли маніпулятивний контент, оманливі заголовки, а також матеріали, створені або змінені за допомогою штучного інтелекту, можуть швидко поширюватися, здатність зупинитися, поставити під сумнів джерело та перевірити інформацію стає важливою професійною навичкою.
Учасникам також представили white list медіа — практичний перелік медіа, які можна використовувати як орієнтир під час перевірки інформації. До нього увійшло, зокрема, Суспільне Мовлення, яке також є клієнтом Етиконтролю.
Сесія ще раз підкреслила важливий принцип: фактчекінг — це не лише визначення, чи є конкретне твердження правдивим або неправдивим. Це також розуміння того, звідки походить інформація, якого контексту може бракувати, чи могла вона бути маніпулятивно змінена та наскільки надійним є саме джерело.
Speak Up: Як говорити про ризики та порушення
Виступ Олега Лагодієнка повернув дискусію до одного з найбільш практичних питань у системі доброчесності: система повідомлення може існувати на рівні політики чи процедури, але культура доброчесності залежить від того, чи готові люди реально нею користуватися.
Платформа Етиконтроль допомагає організаціям створювати захищені канали повідомлення, забезпечувати конфіденційність та анонімність заявників, де це доречно, управляти кейсами й розслідуваннями та перетворювати комплаєнс-процедури на практичні робочі процеси. Водночас технологія є лише частиною системи: сам канал повідомлення не може створити культуру доброчесності.
Саме тому практичне значення мають ініціативи на кшталт «Амбасадори доброчесності 2.0», які поєднують системи та процедури з людьми, що щодня ними користуються. Окрему активну дискусію викликала можливість отримання викривачем винагороди в Україні у передбачених законом випадках. Учасники також обговорили різницю між фінансовою винагородою та фактичним «заробітком» на викриванні: з огляду на можливі професійні й особисті наслідки для викривача, винагороду можна розглядати як компенсацію потенційних майбутніх втрат і ризиків.
Водночас постає ширше питання: якщо люди повідомляють про порушення лише заради винагороди, чи формує це сталу культуру Speak Up? Як приклад прозвучала ситуація, коли за кожну прочитану книжку людині пропонують гроші, з часом читання може перетворитися на транзакцію. Так само й доброчесність потребує чогось глибшого за зовнішню мотивацію — розуміння того, що певні дії мають цінність навіть без негайної особистої вигоди.
Висновки
Один з учасників програми назвав себе не комплаєнс-офіцером, а «рядовим комплаєнсу». Фраза була неформальною, але дуже точно передала важливий принцип: доброчесність не належить одному департаменту а також не ексклюзивно комплаєнс-офіцерам.
Кожен працівник може зіткнутися з конфліктом інтересів, помітити red flag, отримати чутливу інформацію, опинитися перед етичною дилемою або стати людиною, до якої колега звернеться зі складним питанням.
Про доброчесність часто говорять через політики, процедури, контролі та механізми. Усе це важливо. Але вони мають сенс лише тоді, коли впливають на щоденну поведінку. Отець Георгій Коваленко сформулював цю думку коротко: «Цінності декларуємо, чесноти практикуємо».
Наступний крок: від знань — до дій, а від дій — до культури.