Що таке Єдиний портал?
Якщо коротко — це як платформа Етиконтроль, тільки для всієї країни. Платформу Етиконтроль, як правило замовники розгортають для себе, щоб першими дізнаватись про проблеми і самостійно їх вирішувати. Світ визнав ефективність аутсорсингу ліній довіри, бо це краще захищає анонімність, гарантує відсутність маніпуляцій з самими повідомленнями (знищення чи змінення) і забезпечує більш ефективну взаємодію з викривачами корупції чи заявниками про порушення цінностей компанії.
Зрештою, більше довіри від заявників - більше звернень - краще доброчесність. Звичайно, система Етиконтроль - це набагато більше: управління інцидентами, автоматизація реагування, документообіг внутрішніх розслідувань, підказки, нотифікації, інтеграції та аналітика, але про це вже іншим разом.
Навіщо Єдиний портал в Україні і навіщо це НАЗК?
Вже певний час діє ст.62 Закону України “Про запобігання корупції” (далі Закону), яка зобов'язує держоргани та товариства з переважною держчасткою, а також суб'єктів публічних закупівель понад 20 млн. грн. мати Антикорупційні програми і як наслідок - механізми конфіденційного повідомлення про порушення - лінії довіри.
Ми тривалий час спостерігали за тим, як суб’єкти ст.62 від бізнесу з цим справлялись. Нічим як "імітація" це назвати не можна було. Наприклад, згідно нашого дослідження 2019 року із ТОП 100 держпідриємств лише 60 мали у відкритому доступі Антикорупційну програму, і лише 51 мали телефонну лінію довіри, і лише 7 - форму на порталі.
В учасників публічних закупівель, очікувано, ситуація ще гірша. Згідно нашого дослідження в 2019 році більша частина учасників належно не дотримується вимог та біля 50 млрд. гривень закупівель віддано учасникам, що не відповідають вимогам.
Саму тому, НАЗК вирішила взяти проблему під свій контроль, виступивши аутсорсером внутрішніх каналів повідомлення про корупцію. Заодно, наше очікування - агенція дбає про правильність роботи самого механізму.
Гарна новина, Єдиний портал буде безкоштовним, на відміну від комерційних постачальників на зразок Етиконтроль. Хоча, в безкоштовності виникають певні потенційні наслідки: як саме регулятор буде це використовувати стосовно самих формальних власників внутрішніх каналів? Ще одна гарна новина, оновлений законопроект дає на це відповідь - лише в межах повноважень згідно закону.
Таким чином, нагадаємо склад ст.11 щодо повноважень НАЗК:
- “здійснення моніторингу та контролю за виконанням актів законодавства з питань етичної поведінки” і так далі;
- “отримання та розгляд повідомлень, здійснення співпраці з викривачами, забезпечення їх правового та іншого захисту,
- перевірка дотримання законодавства з питань захисту викривачів,
- внесення приписів з вимогою про усунення порушень і притягнення до відповідальності осіб”;
Чи означає це, що НАЗК співпрацюватиме з викривачами без відома власників внутрішніх каналів або якщо вони будуть бездіяльні?
Чи означає це, що НАЗК буде робити приписи організаціям, що не реагують або належно не реагують на сигнали з Єдиного порталу?
Чи означає це, що НАЗК буде передавати інформацію про порушення у відповідні органи без відома власників внутрішніх каналів?
Чи буде НАЗК формувати досьє заявників чи фігурантів повідомлень і аналізувати чи поширювати іншим антикорупційним органам ці дані?
Ймовірно - так! Виникає питання, а чим тоді відрізняється Єдиний портал від інших каналів НАБУ чи НАЗК? Зараз на них відповісти важко, це краще робити в офлайн чи онлайн дискусії. А ще краще, по факту роботи самого порталу.
Отже, що саме несе оновлений законопроект 3450?
Роль НАЗК в захисті викривачів змінюється від "забезпечення" до "участі в забезпечення"
Виникає питання, а хто тепер нестиме відповідальність та ініціативу із забезпечення? Виходить, викривачам тепер не вийде примусити НАЗК у забезпечувати такий захист. То хто тепер стає власником бізнес процесу під назвою "Захист викривачів"?
Згідно з коментарями від НАЗК - орган залучається до судових справ третьою особою на боці викривача, а захист забезпечується і через адвокатів системи безкоштовної правової допомоги.
Повністю оновлено статтю 53, яка раніше називалась Державний захист викривачів. Нова назва "Забезпечення умов". Логіку НАЗК зрозуміти можна. Однак, не треба забувати, що іноді текст закону - це ще й елемент комунікації. В даному випадку, ми бачимо ризик погіршення комунікації з потенційними викривачами.
Надано роз’яснення про суть Єдиного порталу
Наприклад, що це ІТ система, яка буде доступна через Інтернет, яка має бути захищеною і яка обробляє персональні дані. До речі, обробка персональних даних в цьому випадку не потребує згоди і відбувається на підставі Закону. Єдиний портал гарантує викривачам умови конфіденційності і є офіційним джерелом щодо статусу викривачів.
Описано осіб, що матимуть доступ до порталу
Ця частина була найбільш затребуваним елементом і була додана під час допрацювань:
- Викривачі - в частині здійснення ними повідомлень та отримання інформації про стан і результати їх розгляду,
- Голова та службовці Національного агентства відповідно до їх повноважень, визначених цим Законом,
- Керівники та уповноважені особи відповідних суб’єктів у частині повідомлень викривачів, розгляд яких віднесено до їх повноважень відповідно до цього Закону,
- інші уповноважені особи в частині інформації про статус викривачів, у разі звернення викривача для отримання безоплатної правової чи психологічної допомоги, визначеної цим Законом.
Передбачено існування Порядку ведення Єдиного порталу
Будемо сподіватись що він буде публічним і достатньо детальним, щоб розкрити питання, які зазначені навіть в поточній статті.
Спрощено вимоги до повідомлення
В попередній версії законопроекту очікувалось, що фактичні дані "можуть бути перевірені" і що викривач мав пояснити звідки йому стали відомі дані. Це викликало шквал обурення. Тому в новій редакції - повідомлення підлягає розгляду, якщо є фактичні дані, що вказують на можливе вчинення. Це, без перебільшення - покращення законопроекту.
Строки стали єдиними для анонімних і "авторських" звернень
Раніше був поділ, 15-30 для анонімних та 10-15-30 для авторських. Тепер встановлено єдині і недискримінаційні строки. Попередній розгляд - не більше десяти робочих днів. Якщо не корупція - 30 днів. Дисциплінарне провадження - 30 днів після попереднього розгляду - разом 40 днів. Можна продовжити з 30 до 45. Тобто разом 55 днів. Зверніть увагу, попередній розгляд рахуємо в робочих днях. Однак, подальші строки - в календарних днях. Тому, ми рекомендуємо для зручності ваших процедур - регламентувати в себе в організації і попередній розгляд як 10 календарних днів.
Ескалація лишається
Просто нагадаємо. В триденний строк, якщо повідомлення щодо керівника - ескалація в НАЗК. Якщо щодо розгляду порушення щодо уповноваженої особи - то на розгляд керівника. Виникає питання - хто це буде робити? Чи це буде автоматично? Кому першому буде надходити звернення? Сподіваємось, що Єдиний портал буде працювати за аналогією до приватного сектору, де така маршрутизація відбувається автоматично так, щоб у обвинувачених осіб була відсутня можливість дізнатись навіть про існування такого повідомлення.
Обов’язкове залучення уповноваженого
Якщо попередній розгляд "виявив ознаки корупційного правопорушення". Це незначний - однак ще один позитивний крок в сторону посилення інституту уповноважених.
Обов’язок повідомляти заявника
Три дні після попереднього розгляду. Знову, не вказано які дні, тому вважаємо календарні. Такий обов’язок - гарна практика, як є в ряді стандартів починаючи з Європейської директиви із захисту викривачів.
Дублювання ліній довіри в бізнесі?
Ми написали "дублювання"? Вибачте, хорошого багато не буває!
Юридичні особи, зазначені в частині другій статті 62 Закону зобов’язані користуватись Єдиним порталом. Наступний пункт тепер чітко говорить - подання лише через Єдиний портал.
Добре, що п.2 ст.52 натякає на право юридичним особам мати власні лінії довіри, однак зобов'язує уповноважених осіб реєструвати - вносити "не пізніше наступного робочого дня з моменту її отримання". З іншого боку, а якщо уповноважений не внесе? яка за це передбачена відповідальність?
Виникає ризик, що Єдиний портал стає таким собі дублюючим каналом інших внутрішніх каналів. Однак, цього разу більш захищеним зі сторони держави і більш орієнтованим на захист викривачів на користь держави. Про це в наступному пункті.
Ризик створення чергового державного реєстру, який можна використати проти людей
Треба розуміти, по аналогії з комерційним сектором - ключова фішка таких порталів - неможливість видалити чи видозмінити повідомлення.
В оновленому законопроекті є абзац про "незаконне знищення". Даруйте, а коли мова йде про повідомлення викривачів, може бути законне знищення? Якщо мова про знищення персональних даних після завершення перевірки чи ще щось на кшталт такого, тоді про це треба окремо писати. Сподіваємось, це з'явиться в зазначеному Порядку, адже кожен з нас має "право на забуття".
Однак, якщо такого права на забуття не трапиться? В гіршому випадку, інформацію щодо всіх обвинувачених через централізований портал, хтось збиратиме і незаконно передаватиме чи використовуватиме під час перевірок перед призначенням посад чи ще чогось. Або цей реєстр повторить долю митних баз чи баз виборців, які можна знайти в продажу без зайвих зусиль.
Залишається відкритим питання: хто є власником інформації на порталі? НАЗК чи власники внутрішніх каналів? Якщо власниками є організації, то за логікою, в НАЗК не повинно бути доступу до моменту настання законних підстав. Якщо власниками є організації, то що вони можуть зробити з цією інформацією?
Висновки
Антикорупційний рух вперед не спинити і це - добре. Помітними є зміни на краще в законопроекті. Чи є вони вирішальними і достатніми - питання відкрите. Однак, сам факт того, що закон потрапив на вето і доопрацювання, хоч і в результаті непрозорих сигналів від експертної громадськості - вже хороший знак.
Єдиному порталу бути - і це допоможе НАЗК. Чи сильно? Не думаємо, бо все ще замало відповідальності передбачено для юросіб за порушення антикорупційного комплаєнсу.
Чи допоможе це викривачам? Однозначно - так. Чи їх життя стане легшим - звичайно ні. І ми все ще б рекомендували
- дуже ретельно підходити до захисту власної анонімності, навіть в роботі з Єдиним порталом;
- слідкувати за існуючою практикою захисту викривачів, наприклад кейс Олега Поліщука;
- перед тим як викривати корупцію, порадитись з фахівцями і заручитись підтримкою адвокатів.
Photo credits: Nikita Belokhonov, Pexels