Дослідження Ліній Довіри ТОП 100 Держпідприємств України

Об'єктом дослідження стали ТОП-100 Державних Підприємств, перелік яких було взято зі звіту Мінекономрозвитку за 6 місяців 2018 року. Дослідження проводилось в період з 1 серпня по 1 вересня 2019 року.

Мета дослідження: обстеження держпідприємств на предмет наявності та прозорості антикорупційних політик та каналів інформування про випадки їх порушення.

Для проведення дослідження використовувалась інформація з відкритих джерел, реєстрів та офіційні вебсайти самих компаній.

За результатами пошуку не знайдено офіційних сайтів у 10 підприємств, 4 з яких знаходяться у стані припинення діяльності. 

Держпідприємства досліджувалися за наступними параметрами:

1. Наявність Антикорупційної програми та Кодексу етичної поведінки, чи іншого подібного документу.

2. Наявність Лінії Довіри для повідомлень про випадки корупційних правопорушень або порушень ділової етики та доступність контактної інформації.

3. Канали інформування.

4. Технічні можливості каналів інформування (години роботи телефонної Лінії Довіри, вартість дзвінку, зворотний зв'язок, долучення файлів, багатомовність).

5. Можливість анонімного звернення та захист викривачів.

По перших двох пунктах статистика досить приємна.

У 60% підприємств Антикорупційна програма наявна в вільному доступі на сайті, та швидко знаходиться або по прямому посиланню з головної сторінки або пошуком на сайті.

Але, така, начебто непогана статистика, значно погіршується якістю наведених документів. Переважна кількість містить помилки, що свідчать про те, що документ скопійовано з типової Антикорупційної програми навіть без істотних правок¹. На багатьох сайтах Антикорупційна програма викладена у вигляді зображень різної якості від pdf файлу без розпізнавання тексту до скриншоту та фотографій екрана. Звісно, інформація в таких документах не індексується пошуком та не копіюється, що значно ускладнює роботу з ними, та може відлякати потенційних інформаторів, та згодом стати причиною зниження репутації підприємства для контрагентів.

У 58% з досліджуваних підприємств знайдено Кодекс корпоративної етики. Але, на жаль, тільки 9 підприємств мають Кодекс як самостійний документ, а у переважної більшості він є частиною Антикорупційної програми, та містить стандартні положення, які не відрізняються від положень типової Антикорупційної програми.

У 52% підприємств є в наявності будь-які інструменти інформування про порушення у сфері корупції та комплаєнсу. При цьому окрему сторінку для Гарячої Лінії мають лише 34 з них, у решти контакти сховані в тексті Антикорупційної програми.

Популярність пропонованих каналів зв'язку досить очікувана, адже Типова антикорупційна програма містить рекомендації щодо наявності телефонної гарячої лінії, електронної адреси для повідомлень та можливості особистого зустріч в Уповноваженої особи.

.Досить цікавим виявився розподіл за режимами роботи телефонної Гарячої Лінії. У половини з підприємств заявлена цілодобова робота, але з них тільки два прописали таку істотну умову на сторінці Гарячої Лінії поряд з самим телефоном. Ще на одному підприємстві чесно вказано, що оператор працює в робочий час, а вночі та на вихідних можна залишити повідомлення на автовідповідач. У решти цілодобова робота каналів зв'язку прописана в Антикорупційній програмі стандартною фразою з Типової антикорупційної програми.

Щодо вартості дзвінка на Гарячу лінію, тільки 6 підприємств мають безкоштовний телефон для повідомлень, левова частка Гарячих Ліній функціонує за допомогою міського або мобільного номеру телефону (у 21 підприємства є від 2 до 5 номерів телефону на вибір). У двох підприємств Гаряча Лінія представлена тільки внутрішнім номером телефону, що звужує коло потенційних інформаторів до штату  співробітників, та значно ускладнює комунікацію із зовнішніми інформаторами.

На сайтах всіх підприємств, в яких є Гаряча Лінія та Антикорупційна програма, в програмі вказано на можливість подання анонімного повідомлення, але разом з цим вказано, що воно не може бути розглянуте, як звернення громадян, тому не потребує відповіді. Також всюди вказано на гарантію конфіденційності персональних даних викривача, але організаційно-технічні деталі збереження анонімності, а разом з ними — дійсні гарантії, які позитивно впливатимуть на довіру викривача, надаються тільки одним підприємством.

Висновок

Формально, у більш ніж половини з досліджуваних підприємств виконані вимоги щодо наявності та відкритості Антикорупційної програми та засобів інформування про порушення у сфері комплаєнсу та ділової етики. Але при близькому розгляді виявляється, що переважна більшість документів скопійована з типових без істотних змін, технічні можливості засобів інформування досить низькі та застарілі, а захист прав викривачів реалізовано тільки посиланнями на відповідні законодавчі акти.

В цілому, така низька якість реалізації вимог НАЗК, на нашу думку, жодним чином не стимулює викривачів корупції, а подекуди може їх навіть демотивувати.

Ми безперечно вважаємо, що Держпідприємства в Україні мають бути флагманами впровадження міжнародних вимог та новітніх технологій, оскільки, з одного боку, відчувають тиск зі сторони наглядових органів, а з іншого — є взірцями етичної поведінки та компетентного ведення звітності для багатьох підприємств приватної форми власності. 

Наприклад, в Типовій програмі “Юридична особа” - жіночого роду, в програмі підприємства - “Державне підприємство” - середнього роду. В тексті збережено всі помилкові закінчення жіночого роду. Або, збережено пусті строки на місці для контактної інформації.

1. Наприклад, у стандартній програмі "Юридична особа" - жіночий рід, а в програмі підприємства - "Державне підприємство" - середній рід. Усі помилкові жіночі закінчення зберігаються в тексті. Або замість контактної інформації зберігаються порожні рядки.