Складно впровадити систему інформування про порушення, коли мова йде про мільярди доларів. Встановлено, що найбільші світові компанії, такі як OAS, Odebracht, Petrobras, займаються хабарництвом, і розслідування все ще тривають. Оскільки уряд безпосередньо залучено в життя компаній (володіючи понад 50% акцій Petrobras), ми бачимо, що робота системи інформування не буде на руку нікому.
У Бразилії розквітають всі форми корупції, але хабарі та шахрайство посідають перше місце. Багатонаціональні корпорації працюють в тісній співпраці з місцевими компаніями для отримання фінансової вигоди та порушення закону.
Хоча всі факти проти Бразилії, все не так сумно. Як і в багатьох інших країнах, в Бразилії є закони, що захищають основні права людини. Інформатора можна вважати свідком злочину і посилатися хоча б на цю можливість. Кілька законів 1990, 1992 і 2013 років становлять загальну основу захисту інформаторів в Бразилії: з низьким балом для державного сектора і навіть нижче для приватного, бразильський закон не можна назвати всеосяжним.
Закон від 2018 року дозволив телефонні лінії для інформаторів; цілком ймовірно, що в нього будуть внесені позитивні поправки з вимогою конфіденційності та захисту від помсти. Крім того, всі громадські структури будуть зобов'язані встановлювати канали оповіщення для інформаторів і забезпечувати їх конфіденційність.
На даний час помста є найбільшою проблемою в Бразилії для інформатора: він ризикує бути звільненим без пояснень і компенсацій. Як скоро інформатори отримають права, якими володіє більшість громадян ЄС - ніхто не знає.
Великою проблемою є також анонімність; конфіденційність була оголошена в останньому законопроєкті, в той час, як анонімні повідомлення суперечать Конституції Бразилії. Страх відплати та існуючі приклади звільнених інформаторів вимагають більш складного підходу від уряду.
|
Бразилія відома своїм Законом про чисті компанії, який є одним з найжорсткіших антикорупційних законів. |
Він заохочує компанії створювати свої комплаєнс-програми і строго забороняє всі види корупції. Як і всі хороші ініціативи, це допомогло поліпшити ситуацію, але не суттєво: як державний, так і приватний сектор страждають від несанкціонованих операцій.
Можливі ризики нині переважають над етичними концепціями та індивідуальною або громадською вигодою. Було започатковано більш прозору політику, але останні скандали в Бразилії (такі як операція "Автомийка", пожежі в амазонських лісах) показують, що нові закони не покращують ситуацію з давньою традицією хабарництва.
Відсутність захисту тисне на приватних осіб і приватний сектор — немає можливості для справедливої торгівлі та етичних рішень. Ініціатива щодо інформування про правопорушення може бути карна: такі люди, як Хосе Ісраель Масьеро Филью, відомий тим, що повідомив про порушення в Philips, потрапляють в чорний список в Бразилії.