Етиконтроль на Compliance Leadership Forum — знайомі обличчя, нові теми

Світ комплаєнсу швидко змінюється — від формального виконання норм до глибокої інтеграції в культуру, стратегію та технології компанії. Саме про це говорили учасники Compliance Leadership Forum 2025 — ключового івенту для фахівців з етики, контролю та антикорупційних практик.

Форум зібрав спікерів із великого бізнесу, держсектору, міжнародних проєктів і консалтингу, які поділились практичними кейсами, новими викликами та баченням майбутнього комплаєнсу — не як обмеження, а як драйвера довіри й стійкості.

Програма форуму

Глобалізація та комплаєнс: як адаптувати локальні комплаєнс-програми до глобальних стандартів

Спікер: Олександра ЛЕВЧЕНКО - Deputy Head of Compliance DTEK Group B.V. (NETHERLANDS)

Першим був виступ Олександри Левченко про те, як адаптувати локальні комплаєнс-програми до глобальних стандартів. Вона наголосила: ефективна програма — це не про ідеальність «на папері», а про здатність реально працювати, змінюватися разом із ризиками та підтримувати етичну культуру в компанії.

Серед ключових стандартів, які варто враховувати, — ISO 37001 (антикорупційні системи), ISO 37301 (комплаєнс-менеджмент), американські рекомендації DOJ та вимоги ЄС щодо ESG (CSRD, CSDDD). У центрі — оцінка ризиків, зрозумілі політики, незалежні канали повідомлень, навчання, захист викривачів і перевірка контрагентів. Навіть якщо нормативи змінюються, як у випадку з останніми оновленнями CSRD, очікування до прозорості та відповідальності компаній лише зростатимуть.

Комплаєнс сьогодні — це вже не просто юридичний обов’язок, а елемент довіри до бренду, стійкості бізнесу і міжнародної репутації.

Підхід 360°: Чи дійсно ваша система антикорупційного комплаєнсу ефективна?

Спікер: Артем ХАВАНОВ — Директор з комплаєнсу АТ "Укрпошта"

Артем виступив із презентацією про головну пастку комплаєнсу — ілюзію безпеки. За його словами, сертифікати, звіти та політики на папері не гарантують реальної етичної культури. Половина компаній вважають, що їхній комплаєнс працює, але кожна п’ята все одно потрапляє під санкції. Причина — оцінюється форма, а не суть.

Хаванов запропонував інший підхід — оцінку 360°, яка дивиться на систему з різних точок зору: працівників, менеджменту, комплаєнс-офіцера, підрозділів і зовнішніх гравців. Це дозволяє виявити прогалини, які не видно в традиційних аудитах. У центрі уваги — реальна поведінка, довіра, неформальні правила, вплив комплаєнсу на рішення та заохочення.

Комплаєнс має змінювати культуру, а не тільки прикривати ризики паперами. Інакше — це просто ще один звіт у столі.

Комплаєнс як невідʼємна частина бізнесу: комунікація та побудова довіри.

Спікер: Наталія КОЛОМІЄЦЬ - Head of Legal/Compliance Officer METRO Cash & Carry Ukraine Ltd

Наталія поділилася практичним досвідом — як зробити комплаєнс не формальністю, а живою частиною бізнесу. Комплаєнс — це етика в дії, яка працює не лише «на папері», а в щоденних процесах, рішеннях і поведінці співробітників.

У компанії фокус зроблений на доступності, діджиталізації та децентралізації. Комплаєнс має бути зрозумілим кожному працівнику, незалежно від позиції. Через гейміфікацію, чат-ботів, онлайн-навчання й живі «комплаєнс марафони» команда будує довіру, забезпечує відкритість і актуальність комунікації.

Комплаєнс — це вже не «відділ, що перевіряє», а партнер бізнесу, який рухається разом із ним, адаптується до викликів часу та підтримує культуру доброчесності на всіх рівнях.

Роль лідерства в комплаєнсі: Як досягати стратегічного результату для бізнесу через адаптивне лідерство.

Спікер: Маріанна РОЗУМНА — Директор з юридичних та регуляторних питань INZHUR

Маріанна розповіла про нову роль лідерства в комплаєнсі — не як формального адміністратора, а як стратегічного інтерпретатора реальності.

У 2025 році комплаєнс більше не просто про дотримання закону — він став ключовим інструментом збереження репутації, довіри до бренду та адаптивності бізнесу в умовах геополітичної турбулентності. На тлі санкцій, регуляторного тиску та зростання ролі ШІ, компаніям доводиться діяти швидко, гнучко й етично водночас.

Маріанна зробила акцент на розриві між намірами топ-менеджменту й сприйняттям співробітників: хоча 79% керівників вважають, що приймають рішення на основі цінностей, лише 23% співробітників це відчувають.

Саме тому нова роль лідера — бути “перекладачем реальності”: інтерпретувати ризики, формувати стійкі рішення та зберігати послідовність у цінностях компанії.

Етичний ризик тепер навіть впливає на умови контрактів, з’являються «Ethical Exit Clauses» та сценарне планування у стилі Shell чи Siemens.

Адаптивне лідерство більше не опція — це вимога часу. Лідер має не лише змінювати стиль (від директивного до коучингового), а й створювати простір довіри, бачити ризики наперед і забезпечувати стійкість там, де правила гри змінюються за одну ніч.

ФОКУС-ТЕМА: Уроки лідерства – «обʼєднані цінностями»

Спікери: Prof. Dr. Ali Arnaout (проф. д-р Алі Арнаут) - Wismar University of Applied Sciences (Germany), Координатор проєкту EUComplianceM4UA" та Dr. Anna Fomenko (д-р Анна Фоменко) - Wismar University of Applied Sciences (Germany), Менеджер проєкту "EUComplianceM4UA"

Під час виступу Анни та Алі прозвучали потужні меседжі про трансформацію комплаєнсу з формального інструменту в основу корпоративної культури. Комплаєнс — це не про «уникнути покарання», а про «жити за цінностями». І справжнє лідерство в комплаєнсі — це не контроль, а натхнення, підтримка і системне виховання культури етики.

Фоменко наголосила, що ефективність програми комплаєнсу сьогодні визначається не лише її наявністю, а й реальним впливом на щоденні рішення. У центрі уваги — shift від rule-based підходу до value-based мислення. Тобто від формального дотримання норм до самоуправління, поваги, прозорості й постійного вдосконалення. Це особливо актуально для України, де 75% бізнесу — це малі та мікропідприємства: тут потрібні гнучкі, але глибоко етичні рішення, які відповідають на реалії відбудови й інвестицій.

Цінним інсайтом став підхід до навчання етики: симуляції, сторітелінг, кейси та дискусії з етичних дилем значно ефективніші, ніж сухі інструкції. Бізнес має стати партнером освіти — через менторство, реальні кейси, інвестування у compliance-лабораторії. Бо тільки спільно — через освіту, досвід і діалог — можна сформувати майбутніх лідерів, об’єднаних не лише стратегічними цілями, а й спільними цінностями.

Як штучний інтелект і цифрові технології змінюють підходи до комплаєнсу?

Спікер: Тетяна КИРИК — Директор з комплаєнсу та етики ПрАТ «Київстар»

Тетяна онлайн виступила з темою, яка стає дедалі актуальнішою для всіх, хто працює в сфері етики й контролю — як штучний інтелект і цифрові технології трансформують комплаєнс. Її головне повідомлення: технології — це не загроза, а шанс переосмислити комплаєнс як динамічну, інтегровану функцію.

Вона наголосила, що сучасний комплаєнс має бути цифрово адаптивним: від автоматизованих перевірок і моніторингу до застосування алгоритмів для аналізу ризиків і виявлення підозрілої поведінки. Але водночас із новими можливостями приходять і нові виклики — непрозорість моделей, потенційні упередження, питання відповідальності за рішення ШІ. Кирик підкреслила: головне завдання комплаєнсу — залишити за людиною роль фінального етичного арбітра.

Ключовий меседж виступу: технології не замінюють комплаєнс, а змінюють його фокус — від бюрократії до аналітики, від реактивності до проактивного управління ризиками. І щоб залишатися ефективним, комплаєнс має не лише адаптувати інструменти, а й переглянути саму логіку своєї роботи в цифровому середовищі.

Концептуальність ШІ в комплаєнсі.

Спікер: Ірина КРАВЕЦЬ — Керуючий партнер "CleverAgri", експерт комітету з питань розвитку сфери штучного інтелекту при Міністерстві цифрової трансформації Україні

Ірина порушила тему, яка стрімко вривається в зону відповідальності комплаєнсу — штучний інтелект. Вона наголосила: попри те, що ШІ — це технологія, працювати з ним потрібно не як з інструментом, а як з живим середовищем, яке формує нові ризики, виклики і навіть впливає на корпоративну етику.

Кравець виділила кілька ключових викликів: відсутність прозорості алгоритмів, ризик ухвалення рішень без людського контролю, викривлення результатів через «навчену упередженість» моделей, а також ризик підміни експертизи — коли ШІ виглядає розумним, але не несе відповідальності. Комплаєнс-офіцерам доведеться відповідати не тільки на запитання «чи законно?», а й на «чи етично?», «чи справедливо?», «хто відповідає за помилку машини?»

Головний акцент: ШІ потребує governance-підходу, а не тільки технічного нагляду. Це означає розробку внутрішніх політик щодо застосування ШІ, обов’язкову фіксацію зон відповідальності, навчання співробітників та регулярну оцінку ризиків. Бо як справедливо зазначила Кравець — «ми маємо не просто інтегрувати ШІ, а навчитися жити з ним чесно».

Які інструменти аналітики даних можуть допомогти в ідентифікації ризиків?

Спікер: Михайло ШОМІН — Незалежний член Наглядової ради Банку «Український капітал»

Михайло зробив акцент на практичному інструментарії для ефективного управління ризиками — зокрема, на використанні KRI (ключових індикаторів ризику). Його виступ був прикладом того, як комплаєнс може базуватися на цифрах, а не лише на принципах.

KRI — це "сигнали тривоги", які дозволяють побачити ризики ще до того, як вони стануть проблемою. Наприклад, кількість порушень внутрішніх політик чи штрафів від регуляторів — не просто статистика, а джерело для прийняття стратегічних рішень.

Шомін підкреслив, що важливо не накопичувати індикатори заради кількості, а вибудовувати систему показників, які реально допомагають виявляти тенденції та стимулюють дії.

Інтеграція KRI з управлінською звітністю, автоматизація збору даних та фокус на якість — усе це перетворює комплаєнс на проактивну функцію.

У підсумку, компанії, які не лише реагують на ризики, а прогнозують їх — отримують не лише контроль, а й конкурентну перевагу.

Роль compliance для бізнесу - win-win strategy

Спікер: Ірина ТЕМЧЕНКО — Директор Департаменту контролю норм комплаєнс Головний комплаєнс-менеджер (ССО) АТ «СЕНС БАНК»

Під час виступу Ірина наголосила: комплаєнс уже давно перестав бути просто контролем і звітністю. Сьогодні це повноцінний стратегічний інструмент, який допомагає не лише знижувати ризики, а й відкривати нові можливості для бізнесу. У банківському секторі, де ціна помилки може бути критичною, комплаєнс став фактором довіри, стабільності та розвитку.

Ірина поділилась принципами, які формують сильну комплаєнс-культуру: незалежність функції, управління конфліктом інтересів, постійний моніторинг, етичність і залученість керівництва. Особливої уваги заслуговує репутаційний ризик — тема, яка пролунала з особливою гостротою. Через конкретні кейси Темченко показала, як поширення негативної інформації може буквально зламати стабільність банку. Саме тому комплаєнс має не лише "ловити порушення", а й будувати прозору, стійку корпоративну культуру.

Комплаєнс — це win-win стратегія. Він не стримує розвиток, а захищає і посилює його. Бізнес, який грає за правилами, стає надійним партнером, привабливим для інвесторів і стійким до зовнішніх викликів.

Інтегрування управління комплаєнс-ризиками в процес прийняття управлінських рішень.

Спікер: Віталій РЕДЬКО — Керівник з комплаєнс перевірок Департаменту контролю норм комплаєнс АТ «СЕНС БАНК»

Віталій презентував один із найструктурованіших підходів до інтеграції комплаєнс-ризиків у процес управлінських рішень. Його головний меседж: управління ризиками має бути невід’ємною частиною кожного рішення, а не окремою функцією для галочки.

Редько порівняв два підходи до ризик-менеджменту: перший — формальний і орієнтований на зовнішні вимоги (регулятори, аудитори), другий — вбудований у ДНК компанії, де оцінка ризиків відбувається ще до ухвалення будь-якого управлінського рішення. Саме цей підхід він назвав «Управління ризиками 2» і детально розклав поетапну модель ухвалення рішень, у яку включені аналіз ризиків, обговорення альтернатив, фінансова оцінка та навіть когнітивні упередження.

Ризики мають не стримувати, а покращувати якість управлінських рішень. Якщо компанія вміє інтегрувати аналіз ризиків у свою звичайну операційну діяльність, вона стає більш адаптивною, обґрунтованою в діях і передбачуваною для партнерів. Це вже не просто про “не порушити закон”, а про працювати стійко, обдумано і стратегічно.

Впровадження комплаєнс-контролю і побудова ефективної системи внутрішніх процесів реагування на комплаєнс ризики.

Спікер: Тетяна ГРОМОВА — Директор департаменту комплаєнс АТ "Укрзалізниця"

Тетяна поділилась практичним кейсом системного впровадження комплаєнсу в одній із найбільших компаній країни. Її головне повідомлення: комплаєнс — не окрема функція, а частина ДНК бізнесу, що інтегрована у всі рівні процесів, від перевірки контрагентів до аналізу рішень правління.

Громова наголосила на ключових елементах ефективної системи — від створення комплаєнс-політик до щоденного моніторингу, розслідувань і навчання працівників. Комплаєнс в УЗ охоплює антикорупційні ризики, перевірку внутрішніх документів, реагування на звернення та скарги, і навіть участь у формуванні рішень правління. Особливої уваги вона приділила закупівлям — процесу з високим рівнем ризиків, де функція комплаєнсу тісно взаємодіє з безпекою та юридичним департаментом.

Суть підходу — комплаєнс як превенція: інструмент, який дозволяє вчасно виявляти репутаційні, антимонопольні та санкційні ризики ще до того, як вони проявляться. Завдяки цьому компанія не лише мінімізує втрати, а й зберігає стійкість, довіру партнерів і внутрішню етичну культуру.

Як боротися з корупцією та зміцнити Anti-Bribery and Anti-Corruption програми в компанії.

Спікер: Анастасія АФАНАСЬЄВА – Head of Legal, Integrity and Compliance subdivision ACINO UKRAINE LLC (Acino Group | Switzerland)

Анастасія презентувала вичерпний підхід до побудови ефективної антикорупційної програми (ABAC) в компанії. Головний акцент — не на боротьбі з наслідками, а на створенні цілісної системи профілактики, навчання та реагування, яка стає частиною бізнес-процесів.

Серед ключових елементів ABAC-програми: чітка політика нульової толерантності до корупції, risk assessment, due diligence контрагентів, навчання співробітників, захист викривачів (Speak-Up Line), система контролів, а також регулярний моніторинг і вдосконалення. Прозоро й практично показано, як те, що часто сприймається як "формальність", стає конкурентною перевагою — особливо в регульованих індустріях, таких як фармацевтика.

Особливу увагу Афанасієва приділила відповідальності керівництва — "tone from the top" формує культуру доброчесності значно ефективніше за будь-які накази. У підсумку, ABAC — це не просто набір політик, а живий інструмент, що працює через людей, процеси й довіру. І саме він дозволяє компаніям діяти впевнено у складному середовищі, де корупційні ризики — не абстракція, а реальність.

Як побудувати стратегію управління персональними даними та впроваджувати data protection compliance.

Спікер: Станіслав КОВАЛЕНКО - Head of Privacy & Data Protection в Nova Global та Supernova Airlines, Голова Data Privacy комітету IAA, аудитор ISO 27701

Станіслав виступив із потужною і надзвичайно структурованою презентацією на тему впровадження privacy & data protection compliance — напряму, що набуває критичної ваги для будь-якого сучасного бізнесу. Його головне послання: захист персональних даних — це не про дотримання закону, це про довіру, ризики та репутацію.

Станіслав поділився покроковою дорожньою картою побудови ефективної системи data protection: від інвентаризації даних (data mapping), оцінки ризиків і визначення застосованого законодавства — до створення внутрішніх політик, навчання співробітників, процедур реагування на інциденти та контролю контрагентів. Особливий акцент — на концепції privacy by design: впровадження захисту даних ще на етапі розробки продуктів і процесів.

Цей підхід показує, що data protection — це не «паперовий комплаєнс», а життєво необхідний процес, який має інтегруватися у всі бізнес-функції. У світі, де кіберзагрози та регуляторні вимоги зростають щодня, саме проактивна політика приватності здатна стати джерелом стійкості, конкурентної переваги та довіри клієнтів.

Скажи витоку "ні": для чого і кому потрібен кібер комплаєнс.

Спікер: Едуард КАРАУШ - Head of Data Privacy Raiffeisen Bank Україна, сертифікати CIPP/E, CIPM

Едуард представив практичний та гостро актуальний погляд на те, чому комплаєнс неможливий без кіберзахисту, і навпаки. У фокусі його виступу — зростаючий зв'язок між правовими зобов’язаннями, технічною безпекою та людським фактором у запобіганні витокам даних.

Едуард виділив три «кити» кібербезпеки в контексті комплаєнсу: внутрішня культура та навчання, перевірка контрагентів (due diligence) та впровадження стандартів (ISO, NIST, GDPR). Особливу увагу спікер звернув на статистику: до 95% інцидентів відбуваються через людський фактор, тому комплаєнс має не лише писати політики, а й навчати, мотивувати та формувати етичну поведінку працівників.

Комплаєнс є мостом між технічними командами, ІТ і топменеджментом. Він «перекладає» складні вимоги в реальні дії, забезпечує зв’язок з регуляторами та формує репутацію компанії як надійного партнера. В епоху цифрових загроз це вже не опція, а ключова стратегічна функція.

Етиконтроль на форумі

Команда Етиконтроль взяла участь у форумі, щоб залишатися на хвилі нових стандартів, бачити зміни у підходах до внутрішніх розслідувань, захисту викривачів, кібербезпеки та аналітики ризиків. Ми особливо цінуємо можливість обміну практиками з тими, хто формує комплаєнс майбутнього в Україні.

Загальне враження

Compliance Leadership Forum 2025 чітко показав: комплаєнс стає драйвером змін, а не інструментом стримування. Це про довіру, стійкість і передбачуваність у світі, де правила змінюються щодня. Форум об’єднав не просто фахівців, а агентів культури — тих, хто змінює бізнес із середини.

Були раді бачити спікерів з Європи, залученість міжнародного досвіду до конференцій дає нам змогу подивитись на комплаєнс з іншого боку, отримати корисні інсайти та просто обмінятись точками зору різних країн.

Поділитись статтею