27 травня у Києві відбулася міжнародна конференція Integrity Matters, організована Всеукраїнською мережею доброчесності та комплаєнсу UNIC. Ethicontrol долучився до заходу як партнер, підтримавши дискусію про роль доброчесності, комплаєнсу, прозорості та відповідального управління для українського бізнесу.
Конференція відкрила Місяць ділової доброчесності — щорічну ініціативу UNIC, яка об’єднує бізнес, державу, міжнародних партнерів, громадянське суспільство та експертну спільноту навколо теми відповідального ведення бізнесу.
Цьогорічна тема Integrity Matters звучала особливо актуально. В умовах війни, євроінтеграції, відновлення економіки та зростання очікувань з боку міжнародних партнерів доброчесність перестає бути лише етичним принципом. Вона стає практичною умовою довіри до компаній, державних інституцій, інвестиційних проєктів і самої України.
У центрі дискусій були питання, які сьогодні визначають майбутнє українського бізнес-середовища:
Перша дискусія була присвячена місцю України в міжнародному антикорупційному та governance-контексті. У фокусі були євроінтеграція, співпраця з ОЕСР, розвиток антикорупційної інфраструктури та роль доброчесності в державному управлінні й бізнес-середовищі.
Один із ключових акцентів панелі — антикорупційна політика більше не сприймається як окремий технічний напрям. У процесі євроінтеграції вона поступово вбудовується в секторальні політики: транспорт, інфраструктуру, охорону здоров’я, освіту, агросектор, державні підприємства, публічно-приватне партнерство та інші сфери. Це означає, що питання доброчесності стає частиною щоденного управління, а не лише сферою відповідальності окремих антикорупційних органів.
Окремо обговорювалися стандарти ОЕСР і значення ратифікації Конвенції щодо боротьби з підкупом іноземних посадових осіб. Для України це не просто міжнародне зобов’язання, а перехід до нової логіки відповідальності. Йдеться не лише про конкретного працівника або менеджера, який може порушити закон, а й про відповідальність компанії як юридичної особи. Якщо корупційна поведінка пов’язана з бізнес-інтересами компанії або дає їй вигоду, ризик виникає для всієї організації.
Для бізнесу це важливий сигнал. Комплаєнс, внутрішній контроль, антикорупційні політики та канали повідомлень перестають бути формальністю. Вони стають інструментами управління юридичними, фінансовими, операційними та репутаційними ризиками.
Учасники також говорили про те, що доброчесність поступово може ставати фактором доступу до публічних можливостей: державних контрактів, ліцензій, субсидій, державно-приватного партнерства, державної допомоги та великих інфраструктурних проєктів. Тобто компанії, які вже зараз інвестують у прозорі процедури, due diligence, внутрішній контроль і системи запобігання корупції, будуть краще підготовлені до майбутніх очікувань.
Важливим був і державний вимір дискусії. Антикорупційний мейнстримінг вимагає спроможності не лише від НАЗК, НАБУ, САП чи ВАКС, а й від усіх органів влади. Кожне міністерство, кожна галузь і кожна публічна інституція мають навчитися визначати корупційні ризики у власній сфері та пропонувати реальні механізми їх мінімізації.
Для бізнесу головний висновок цієї панелі простий: регуляторні очікування будуть зростати. І краще не чекати, поки нові правила стануть обов’язковими, а діяти на випередження — будувати комплаєнс-системи, які відповідають міжнародним стандартам уже сьогодні.
Друга панель була присвячена зв’язку між репутацією компанії та доступом до капіталу. Учасники говорили про те, як міжнародні інвестори, фінансові інституції та донорські організації оцінюють український бізнес, які ризики можуть зупинити угоду та що компаніям потрібно демонструвати, аби отримати довіру.
Одна з головних тез дискусії — інвесторам недостатньо побачити політику або кодекс поведінки. Вони хочуть розуміти, чи справді компанія живе за задекларованими правилами. Тому due diligence не обмежується перевіркою документів на старті. Це безперервний процес, у якому важливо відстежувати зміни у структурі власності, санкційних ризиках, політичній експозиції, репутації контрагентів і поведінці компанії після виявлення проблем.
Окремо наголошувалося, що війна не знімає з бізнесу вимог до доброчесності. Навпаки, у країнах, де тривають воєнні дії, ризики business integrity, compliance та risk management зазвичай вищі. Саме тому міжнародні партнери уважніше дивляться на здатність компанії працювати прозоро, контролювати ризики та відповідати стандартам.
Серед найбільш серйозних червоних прапорців для інвесторів учасники називали відсутність прозорості, приховування інформації, непрозору структуру бенефіціарної власності, надмірну політичну експозицію, санкційні ризики, а також серйозні інциденти з доброчесністю — наприклад, кримінальні розслідування, пов’язані з хабарництвом або корупцією, якщо компанія не може чітко пояснити ситуацію та свою реакцію.
Водночас панель показала й інший бік цієї теми: сама наявність проблеми не завжди автоматично закриває компаніям доступ до фінансування. Для інвесторів важливо, як бізнес поводиться після інциденту. Якщо компанія визнає проблему, проводить внутрішній аналіз, посилює контролі, демонструє готовність до змін і може показати, які уроки були засвоєні, це може стати доказом зрілості системи управління ризиками.
Окремою темою стала конкурентна перевага компаній, які вже мають зрозумілу історію, сильний менеджмент і готовність впроваджувати міжнародні стандарти. Для таких бізнесів відкривається більше можливостей, адже інтерес міжнародних інвесторів до України зберігається. Проблема не лише в доступності капіталу, а й в готовності українських компаній відповідально його прийняти.
У дискусії також звучав ширший погляд на роль України в міжнародних ланцюгах постачання. Для глобальних організацій, які працюють із українськими постачальниками, важливими є не тільки ціна чи якість продукту, а й походження товарів, санкційна незаплямованість, прозорість операцій і здатність партнера відповідати міжнародним стандартам.
Підсумок цієї панелі можна сформулювати так: репутація стала економічним активом. Вона може відкривати доступ до капіталу, партнерств і міжнародних ринків. Але її втрата може закрити двері не лише до іноземного фінансування, а й до співпраці з відповідальним бізнесом в Україні.
Третя дискусія була присвячена взаємодії бізнесу й держави в умовах європейської інтеграції. Панель мала більш практичний фокус: чи залишається комплаєнс пріоритетом для компаній під час війни, як міжнародний і український бізнес реагує на нові ризики та що означає доброчесність у щоденному управлінні.
На початку дискусії прозвучало питання, яке добре відображає український контекст: чи може бізнес дозволити собі не фокусуватися на комплаєнсі, коли головним викликом стає виживання. Відповіді учасників показали протилежне: для відповідального бізнесу комплаєнс не став менш важливим. У багатьох випадках його значення лише зросло.
Представники міжнародних компаній підкреслювали, що для глобального бізнесу немає “воєнних винятків” із базових стандартів доброчесності. У регульованих сферах, зокрема фармацевтичній, комплаєнс є частиною самої моделі роботи. Такі компанії мають дотримуватися не лише локального законодавства, а й міжнародних стандартів, внутрішніх політик групи, антикорупційних вимог, правил взаємодії з партнерами, клієнтами та професійними спільнотами.
Один із прикладів стосувався того, що навіть в умовах війни компанії можуть не скорочувати, а навпаки, посилювати юридичні та комплаєнс-команди. Це показує, що комплаєнс розглядається не як витрата, а як елемент безпеки — для компанії, партнерів, клієнтів і кінцевих споживачів.
Інший важливий приклад стосувався виробничого бізнесу, який працює в Україні в умовах прямої безпекової загрози. Навіть після ракетних атак, операційних втрат і складних умов роботи компанії не отримують послаблень у частині комплаєнсу від своїх головних офісів. Навпаки, зростає фокус на перевірці партнерів, санкційній політиці, експортному контролі, відповідальності перед працівниками, громадами та навколишнім середовищем.
Український бізнес також демонструє зміну запиту. Якщо раніше перевірка контрагентів у багатьох компаніях могла обмежуватися базовими реєстраційними даними або питанням “що мінімально потрібно зробити, щоб не отримати штраф”, то після початку повномасштабного вторгнення запит став глибшим. Бізнес частіше перевіряє зв’язки з підсанкційними особами, ризиковими юрисдикціями, російським і білоруським капіталом, конфліктами інтересів та іншими ризиковими факторами.
Окремо прозвучала думка, що запит на комплаєнс зріс не лише серед великих компаній, а й серед малого та середнього бізнесу. Це важлива зміна для ринку: доброчесність і прозорість поступово перестають бути вимогою лише для банків, міжнародних корпорацій або регульованих секторів. Вони стають частиною нормальної бізнес-практики.
Панель також показала, що довіра між бізнесом і державою має бути двосторонньою. Бізнес має працювати добросовісно, але держава зі свого боку повинна забезпечувати передбачуваність, послідовність і справедливе застосування правил. Якщо держава нестабільно тлумачить право або непослідовно застосовує процедури, довіра зникає так само швидко, як і у випадку недоброчесної поведінки бізнесу.
У підсумку CEO Talks показала: комплаєнс у воєнний час — це не “додаткова функція для спокійних періодів”. Це частина операційної стійкості компанії. Він допомагає працювати з ризиками, зберігати довіру партнерів, відповідати міжнародним стандартам і готуватися до більш вимогливого середовища, яке формуватиметься разом із європейською інтеграцією України.
Компанії оцінюють не лише за тим, що вони декларують, а й за тим, як вони діють у складних ситуаціях.
Важливими стають не тільки політики та процедури, а й реальна поведінка: як компанія ухвалює рішення, реагує на інциденти, працює з ризиками та взаємодіє з партнерами.
Інвесторам важливо бачити прозору структуру власності, зрозуміле управління, ефективні внутрішні контролі та готовність компанії працювати за міжнародними стандартами.
Для бізнесу це означає, що репутація напряму впливає на можливості розвитку. Компанія, якій довіряють, має більше шансів залучити фінансування, увійти в міжнародні ланцюги постачання, співпрацювати з донорами та брати участь у великих проєктах відновлення.
Євроінтеграція, стандарти ОЕСР, публічно-приватне партнерство, державні підприємства, міжнародні ланцюги постачання та співпраця з донорами посилюють значення внутрішніх процедур.
Комплаєнс поступово стає не окремою функцією для великих або міжнародних компаній, а частиною нормального управління бізнесом. Це стосується перевірки контрагентів, антикорупційних політик, каналів повідомлень, управління конфліктами інтересів, внутрішніх розслідувань і контролю виконання рішень.
У складних умовах прозорі правила, зрозумілі процедури та надійні механізми контролю допомагають бізнесу не лише зменшувати ризики, а й зберігати довіру працівників, партнерів, держави та міжнародних інституцій.
Коли очікування до прозорості й підзвітності зростають, компаніям потрібні не лише політики, а й інструменти, які допомагають впроваджувати ці політики на практиці.
Це стосується безпечних каналів повідомлень, управління зверненнями, внутрішніх розслідувань, перевірки контрагентів, документування рішень, збору доказів, контролю виконання коригувальних дій і збереження audit trail.
Технології не замінюють етичне лідерство, але допомагають зробити доброчесність видимою, керованою та вимірюваною. Для компаній, які готуються до співпраці з міжнародними партнерами, залучення інвестицій або роботи в більш вимогливому регуляторному середовищі, цифрова комплаєнс-інфраструктура може стати важливою перевагою.
Ethicontrol підтримує організації у створенні таких систем — від каналів повідомлень і кейс-менеджменту до інструментів для управління комплаєнс-процесами та ризиками.
Цікаві теми, приємна компанія та смачна їжа — що ще потрібно для хорошої конференції?
Конференція Integrity Matters підтвердила: доброчесність в Україні поступово переходить від декларацій до практичних очікувань. Вона впливає на інвестиційну готовність бізнесу, доступ до капіталу, якість державного управління, міжнародну довіру та здатність країни рухатися шляхом європейської інтеграції.
Для бізнесу це означає просту, але важливу річ: прозорість, комплаєнс і відповідальне управління більше не є другорядними процесами. Вони стають частиною конкурентоспроможності.
Компанії, які вже сьогодні інвестують у культуру доброчесності, безпечні канали повідомлень, управління ризиками та підзвітність, не лише зменшують комплаєнс-ризики. Вони будують довіру, необхідну для зростання, партнерств і участі у відновленні України.
Команда Ethicontrol була рада долучитися до конференції в ролі партнера. Також дякуємо всім гостям нашої інформаційної стійки: учасники могли отримати мерч Ethicontrol, поспілкуватися з нашою командою та дізнатися більше про канали для заявників і платформу для кейс-менеджменту, які ми надаємо організаціям.